діада
діа́да
(від грец. δύο – два)
тензор другого рангу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діада — -и, ж., філос. У піфагореїзмі та платонізмі: термін, що ним позначали принцип невизначеності, множинності й мінливості; прот. монада. Соціальна діада — група з двох людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діада — ДІА́ДА, и, ж. 1. філос. У стародавніх філософів (піфагорійців) – позначення невизначеності, множинності й мінливості; протилежне монада. Учення про монаду й діаду як вищі принципи буття приписується Піфагору (з наук. літ.). 2. книжн. Словник української мови у 20 томах