діада

діа́да

(від грец. δύο – два)

тензор другого рангу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діада — -и, ж., філос. У піфагореїзмі та платонізмі: термін, що ним позначали принцип невизначеності, множинності й мінливості; прот. монада. Соціальна діада — група з двох людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. діада — ДІА́ДА, и, ж. 1. філос. У стародавніх філософів (піфагорійців) – позначення невизначеності, множинності й мінливості; протилежне монада. Учення про монаду й діаду як вищі принципи буття приписується Піфагору (з наук. літ.). 2. книжн. Словник української мови у 20 томах