діахронія

діахроні́я

(від діа... і грец. χρόνος – час)

історична послідовність у розвитку мовних явищ.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діахронія — діахроні́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. діахронія — -ї, ж. Історична послідовність розвитку мовних явищ; прот. синхронія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діахронія — • діахронія (від грец. δια — через, крізь і χρόνος — час) 1) У мовознавстві — аспект лінгвістичного дослідження мовних елементів і явищ як частин мовної системи або вивчення всієї мовної системи в істор. розвитку. Українська літературна енциклопедія
  4. діахронія — ДІАХРОНІ́Я, ї, ж. Історична послідовність розвитку мовних явищ; протилежне синхронія. Словник української мови в 11 томах