діез

діе́з

(франц. diese, від грец. δίεσις – інтервал у чверть тону)

знак підвищення звука на півтону.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діез — діе́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діез — -а, ч. див. дієз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діез — ДІЕ́З, а, ч. 1. Знак підвищення ноти на півтону. [Шмурр:] Вона не розуміє гармонії, ..акордів! [Шмоль:] Що там акордів! Вона лякається кожного бемоля чи діеза! (Коч., II, 1956, 161); Мої дівчатка-доньки.. Спішать вже на урок!... Словник української мови в 11 томах