ебоніт

ебоні́т

(англ. ebonite, від ebony – чорне дерево, з грец. έβενος)

твердий чорний, з блискучою поверхнею зламу матеріал, що його одержують вулканізацією гумової суміші з вмістом сірки від 25 до 50%. Широко застосовують в електротехніці, медицині.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ебоніт — ебоні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ебоніт — [еибоун’іт] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. ебоніт — -у, ч. Тверда чорного кольору речовина, одержувана способом вулканізації гумових сумішей; високовулканізований каучук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ебоніт — ЕБОНІ́Т, у, ч. Тверда чорного кольору речовина, одержувана способом вулканізації гумових сумішей; високовулканізований каучук. Каучук з дуже великим вмістом сірки утворює ебоніт — тверду речовину, що є дуже добрим електричним ізолятором (Заг. хімія, 1955, 317). Словник української мови в 11 томах