ебоніт
ЕБОНІ́Т, у, ч. Тверда чорного кольору речовина, одержувана способом вулканізації гумових сумішей; високовулканізований каучук.
Каучук з дуже великим вмістом сірки утворює ебоніт — тверду речовину, що є дуже добрим електричним ізолятором (Заг. хімія, 1955, 317).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ебоніт — ебоні́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ебоніт — [еибоун’іт] -ту, м. (на) -т'і Орфоепічний словник української мови
- ебоніт — -у, ч. Тверда чорного кольору речовина, одержувана способом вулканізації гумових сумішей; високовулканізований каучук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ебоніт — ебоні́т (англ. ebonite, від ebony – чорне дерево, з грец. έβενος) твердий чорний, з блискучою поверхнею зламу матеріал, що його одержують вулканізацією гумової суміші з вмістом сірки від 25 до 50%. Широко застосовують в електротехніці, медицині. Словник іншомовних слів Мельничука