1. Словник іншомовних слів Мельничука

екзальтація

екзальта́ція

(лат. exaltatio, від exaltus – дуже високий)

збуджений стан, надмірна захопленість. У психіатрії – стан збудження без потьмарення свідомості.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзальтація — Екзальта́ція: — захоплення, захват [47] Словник з творів Івана Франка
  2. екзальтація — екзальта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. екзальтація — ЕКЗАЛЬТАЦІЯ – ЕКЗАЛЬТОВАНІСТЬ Екзальтація, -ї, ор. -єю, книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чогось: хвороблива екзальтація, сентиментальна екзальтація, надмірна екзальтація. Екзальтованість, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
  4. екзальтація — Захопленість, збудженість, захоплення, захват, збудження, піднесення, сил. ЕКСТАЗА, вибух емоцій; екзальтованість. Словник синонімів Караванського
  5. екзальтація — -ї, ж. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. екзальтація — Екзальта́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. екзальтація — ЕКЗАЛЬТА́ЦІЯ, ї ж., книжн. Надмірне захоплення чимось, збудження під впливом чого-небудь. Інколи ж його просто гедзь нападав — і тоді він ставав нестерпучим: пускав Раїсі шпильки, глузував з її екзальтації (Коцюб. Словник української мови в 11 томах