екзегети
екзеге́ти
(від грец. εξηγητής – керівник, наставник, тлумач)
1. У Стародавній Греції тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв.
2. Починаючи з александрійської епохи – філологи, які займалися екзегезою; пізніше – богослови-схоласти, які тлумачили біблійні тексти.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзегети — -ів, мн. (одн. екзегет, -а, ч.). 1》 У Стародавній Греції – тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв. 2》 Починаючи з александрійської епохи – філологи, які займалися екзегезою; згодом – богослови-схоласти, які тлумачили біблійні тексти. Великий тлумачний словник сучасної мови