екзегети
екзеге́ти
-ів, мн. (одн. екзегет, -а, ч.).
1》 У Стародавній Греції – тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв.
2》 Починаючи з александрійської епохи – філологи, які займалися екзегезою; згодом – богослови-схоласти, які тлумачили біблійні тексти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзегети — екзеге́ти (від грец. εξηγητής – керівник, наставник, тлумач) 1. У Стародавній Греції тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв. 2. Починаючи з александрійської епохи – філологи, які займалися екзегезою; пізніше – богослови-схоласти, які тлумачили біблійні тексти. Словник іншомовних слів Мельничука