екзогамія
екзога́мія
(від екзо... і ...гамія)
за первіснообщинного ладу звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи, фратрії. Протилежне – ендогамія.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- екзогамія — екзога́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- екзогамія — ЕКЗОГАМІЯ – ЕНДОГАМІЯ Екзогамія, -ї, ор. -єю. За первіснообщинного ладу – звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Ендогамія. Звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи. Літературне слововживання
- екзогамія — -ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між жінками й чоловіками однієї родової групи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- екзогамія — Вимога укладання шлюбів поза власною суспільною групою чи кровною ріднею; протилежність ендогамії. Універсальний словник-енциклопедія
- екзогамія — Екзога́мія, -мії, -мією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- екзогамія — ЕКЗОГА́МІЯ, ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між. жінками й чоловіками однієї родової групи. В українських весільних обрядах і піснях легко можна виявити спогади про екзогамію (Від давнини… І, 1960, 36). Словник української мови в 11 томах