1. Словник української мови в 11 томах

екзогамія

ЕКЗОГА́МІЯ, ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між. жінками й чоловіками однієї родової групи.

В українських весільних обрядах і піснях легко можна виявити спогади про екзогамію (Від давнини… І, 1960, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзогамія — екзога́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. екзогамія — ЕКЗОГАМІЯ – ЕНДОГАМІЯ Екзогамія, -ї, ор. -єю. За первіснообщинного ладу – звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Ендогамія. Звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи. Літературне слововживання
  3. екзогамія — -ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між жінками й чоловіками однієї родової групи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екзогамія — екзога́мія (від екзо... і ...гамія) за первіснообщинного ладу звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи, фратрії. Протилежне – ендогамія. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. екзогамія — Вимога укладання шлюбів поза власною суспільною групою чи кровною ріднею; протилежність ендогамії. Універсальний словник-енциклопедія
  6. екзогамія — Екзога́мія, -мії, -мією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)