електричний
електри́чний
пов’язаний з електрикою, властивий їй;
¤ е. заряд – сукупність якоїсь кількості електронів, позитронів, протонів, іонів;
¤ е. розряд – а) зменшення е. заряду на тілі внаслідок переходу його на інші тіла; б) проходження е. заряду через гази або вакуум (е-на іскра, е-на дуга, блискавка, е-на корона, тихий розряд тощо);
¤ е-ні коливання – періодичні зміни величин е. заряду, струму, напруги, електричної й магнітної складових напруженостей електромагнітного поля;
¤ е-на дуга – е. розряд між електродами внаслідок підтримування високої температури і спричинюваною нею іонізацією міжелектродного простору.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електричний — електри́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- електричний — -а, -е. 1》 Прикм. до електрика. || Такий, що пов'язаний з електрикою, властивий їй. || Який дає електрику (у 2 знач.). Електричний генератор. || Яким тече електричний струм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електричний — Електри́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- електричний — ЕЛЕКТРИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до еле́ктрика. Саме потреби практики спонукали вчених зайнятися вивченням магнітних і електричних явищ (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 8); Марійка розповіла, скільки електричної енергії даватиме нова гідростанція (Донч. Словник української мови в 11 томах