електрод
електро́д
(від електро... і грец. οδός – дорога, шлях)
провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- електрод — електро́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- електрод — [еилеиктрод] -да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- електрод — Электрод — electrode — Elektrode — провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідини і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів. Гірничий енциклопедичний словник
- електрод — -а, ч., спец. 1》 Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора. Електрод порівняння — електрод, потенціал якого стабільний та відтворюваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- електрод — Складова частина гальванічного елемента, система, що складається з металевого або напівпровідникового елемента (стрижня, пластинки), який має контакт з електролітом; на негативному... Універсальний словник-енциклопедія
- електрод — ЕЛЕКТРО́Д, а, ч., спец. 1. Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора. Словник української мови в 11 томах