1. Універсальний словник-енциклопедія

електрод

Складова частина гальванічного елемента, система, що складається з металевого або напівпровідникового елемента (стрижня, пластинки), який має контакт з електролітом; на негативному е. (аноді) відбувається окислення, а на позитивному (катоді) — відновлення; також частина електронного приладу, яка служить для підведення (катод, емітер) або відведення (анод, колектор) носіїв електричного заряду та керування їх рухом (сітка, база).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. електрод — електро́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. електрод — [еилеиктрод] -да, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. електрод — Электрод — electrode — Elektrode — провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідини і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів. Гірничий енциклопедичний словник
  4. електрод — -а, ч., спец. 1》 Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора. Електрод порівняння — електрод, потенціал якого стабільний та відтворюваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. електрод — електро́д (від електро... і грец. οδός – дорога, шлях) провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів тощо, напр. полюси (анод, катод) гальванічних елементів або акумуляторів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. електрод — ЕЛЕКТРО́Д, а, ч., спец. 1. Провідник електрики, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також полюс гальванічного елемента та акумулятора. Словник української мови в 11 томах