1. Словник іншомовних слів Мельничука

ентелехія

ентеле́хія

(від грец. εντελέχεια – здійсненість)

у філософії Арістотеля – внутрішня мета руху, закладена в прихованому вигляді в кожному бутті до його здійснення; діяльне, формуюче начало. У віталізмі Е. – нематеріальна сила, яка нібито спрямовує і регулює всі процеси в організмах.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ентелехія — ентеле́хія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ентелехія — -ї, ж., філос. 1》 Реалізація, дійсність. 2》 Життєва сила, що її припускають у філософії віталізму. 3》 У філософії Аристотеля – внутрішня мета руху, закладена в прихованому вигляді в кожному бутті до його здійснення; діяльне, формуюче начало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ентелехія — ЕНТЕЛЕХІЯ (від грецьк. έντελέχια — здійсненість) — термін філософії Аристотеля, що позначає актуальну дійсність предмета на відміну від його потенції (можливості буття); виражає єдність матеріальної, формальної, діючої та цільової причин. Філософський енциклопедичний словник