ентерит

ентери́т

(від грец. εντερον – кишка)

запалення слизової оболонки тонких кишок. Спричинюється вживанням недоброякісної їжі, хімічними подразненнями, інфекцією; спостерігається при черевному тифі, паратифах, холері.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ентерит — ентери́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ентерит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки тонких кишок. Гострий ентерит — ентерит, який швидко розвивається і проявляється. Хронічний ентерит — ентерит, який характеризується тривалим перебігом і симптомами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ентерит — (мед.) кишкозапал Словник чужослів Павло Штепа
  4. ентерит — ЕНТЕРИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки тонких кишок. Ентерит [у тварин] розвивається внаслідок тих же причин, які викликають катар шлунка, причому обидва захворювання дуже часто спостерігаються разом (Профіл. захвор.., 1955, 164). Словник української мови в 11 томах