1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ентерит

ентери́т

-у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки тонких кишок.

Гострий ентерит — ентерит, який швидко розвивається і проявляється.

Хронічний ентерит — ентерит, який характеризується тривалим перебігом і симптомами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ентерит — ентери́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ентерит — (мед.) кишкозапал Словник чужослів Павло Штепа
  3. ентерит — ентери́т (від грец. εντερον – кишка) запалення слизової оболонки тонких кишок. Спричинюється вживанням недоброякісної їжі, хімічними подразненнями, інфекцією; спостерігається при черевному тифі, паратифах, холері. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ентерит — ЕНТЕРИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки тонких кишок. Ентерит [у тварин] розвивається внаслідок тих же причин, які викликають катар шлунка, причому обидва захворювання дуже часто спостерігаються разом (Профіл. захвор.., 1955, 164). Словник української мови в 11 томах