еритроміцин

еритроміци́н

(від грец. ερυθρός – червоний і ...міцин)

антибіотик, який затримує ріст стійких до пеніциліну форм збудників хвороб.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еритроміцин — еритроміци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. еритроміцин — -у, ч. Лікарський препарат; один з антибіотиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еритроміцин — ЕРИТРОМІЦИ́Н, у, ч., фарм. Лікувальний препарат групи макролідів, якому власт. бактеріостатична дія. Еритроміцин був прототипом усіх природних та напівсинтетичних антибіотиків цього класу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах