еритроміцин
ЕРИТРОМІЦИ́Н, у, ч., фарм.
Лікувальний препарат групи макролідів, якому власт. бактеріостатична дія.
Еритроміцин був прототипом усіх природних та напівсинтетичних антибіотиків цього класу (з наук.-попул. літ.);
Еритроміцин використовують для лікування низки захворювань, зокрема інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, шкіри і м'яких тканин, очей і вух (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еритроміцин — еритроміци́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- еритроміцин — -у, ч. Лікарський препарат; один з антибіотиків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еритроміцин — еритроміци́н (від грец. ερυθρός – червоний і ...міцин) антибіотик, який затримує ріст стійких до пеніциліну форм збудників хвороб. Словник іншомовних слів Мельничука