еритропенія

ЕРИТРОПЕНІ́Я, ї, ж., вет., мед.

Зменшення кількості еритроцитів у крові.

При відносній еритропенії процентний вміст еритроцитів у крові зменшується за рахунок розрідження крові (з наук. літ.);

Якщо в організмі порушений синтез еритроцитів і вони активно руйнуються або спостерігається велика крововтрата, тоді йдеться про абсолютну еритропенію (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me