ерозія

еро́зія

(лат. erosio – роз’їдання, від erodo – роз’їдаю)

1. Руйнування грунту або гірських порід текучою водою.

2. Руйнування металу або поверхні металевих виробів, зумовлене діянням механічних факторів або електричних розрядів.

3. Порушення цілості епітеліального шару шкіри або слизових оболонок під впливом різних подразнень, а також внаслідок місцевих порушень кровообігу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ерозія — еро́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ерозія — Эрозия — erosion — *Erosion — 1) Руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком, повiтрям (вітром), льодом. Е. — один з гол. чинників формування рельєфу земної поверхні. Частина процесу денудації. Розрізняють Е. схилову й руслову. В результаті... Гірничий енциклопедичний словник
  3. ерозія — -ї, ж. 1》 геол. Руйнування ґрунту, гірських порід водою, льодом або вітрами. 2》 тех. Руйнування металу або поверхні металевих виробів під дією механічних факторів або електричних розрядів. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ерозія — (грунту) водорий, див. розмив Словник чужослів Павло Штепа
  5. ерозія — I порушення цілісності епідерми або слизової оболонки, зміненої внаслідок запального процесу; у жінок розповсюджена е. шийки матки, що спричиняє розвиток раку (проявляється білями). Універсальний словник-енциклопедія
  6. ерозія — ЕРО́ЗІЯ, ї, ж, 1. геол. Руйнування грунту, гірських порід водою, льодом або вітрами. Ерозія грунтів, тобто руйнування їх водою і вітром, завдає величезної шкоди людству (Наука.., 8, 1959, 28). 2. техн. Словник української мови в 11 томах