Ерос

е́рос, Еро́т

[грец. Έρως (Έρωτος)]

у давньогрецькій міфології бог кохання, у давньоримській – Амур, або Купідон.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ерос — В грец. міфології бог кохання, спочатку вважався одним з космогонічних першоначал; син Ареса й Афродіти; в рим. міфології — Амур (Купідон). Універсальний словник-енциклопедія
  2. ерос — Е́РОС, ч. 1. род. Е́роса, міф. (з великої літери). Бог кохання. Прокинувся Ерос. Запалив полум'я кохання у глибині безликого Хаосу. І народилася прекрасна мати – Земля (О. Бердник); – Той Ерос часом полює й за нашими!... Словник української мови у 20 томах
  3. ерос — ерот, -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – бог кохання. 2》 перен. Любовне начало, секс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ерос — е́рос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. ерос — ЕРОС — 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон). Філософський енциклопедичний словник