ерос

е́рос

ерот, -а, ч.

1》 У давньогрецькій міфології – бог кохання.

2》 перен. Любовне начало, секс.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ерос — е́рос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ерос — Е́РОС, ч. 1. род. Е́роса, міф. (з великої літери). Бог кохання. Прокинувся Ерос. Запалив полум'я кохання у глибині безликого Хаосу. І народилася прекрасна мати – Земля (О. Бердник); – Той Ерос часом полює й за нашими!... Словник української мови у 20 томах
  3. Ерос — е́рос, Еро́т [грец. Έρως (Έρωτος)] у давньогрецькій міфології бог кохання, у давньоримській – Амур, або Купідон. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Ерос — В грец. міфології бог кохання, спочатку вважався одним з космогонічних першоначал; син Ареса й Афродіти; в рим. міфології — Амур (Купідон). Універсальний словник-енциклопедія
  5. ерос — ЕРОС — 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон). Філософський енциклопедичний словник