ерос
е́рос
ерот, -а, ч.
1》 У давньогрецькій міфології – бог кохання.
2》 перен. Любовне начало, секс.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ерос — е́рос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ерос — Е́РОС, ч. 1. род. Е́роса, міф. (з великої літери). Бог кохання. Прокинувся Ерос. Запалив полум'я кохання у глибині безликого Хаосу. І народилася прекрасна мати – Земля (О. Бердник); – Той Ерос часом полює й за нашими!... Словник української мови у 20 томах
- Ерос — е́рос, Еро́т [грец. Έρως (Έρωτος)] у давньогрецькій міфології бог кохання, у давньоримській – Амур, або Купідон. Словник іншомовних слів Мельничука
- Ерос — В грец. міфології бог кохання, спочатку вважався одним з космогонічних першоначал; син Ареса й Афродіти; в рим. міфології — Амур (Купідон). Універсальний словник-енциклопедія
- ерос — ЕРОС — 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон). Філософський енциклопедичний словник