ерос

ЕРОС — 1) Взаємини між чоловіком та жінкою на духовному, душевному та сексуальному рівнях, які у вищих своїх проявах стають еротичною любов'ю. 2) Бог любові в давньогрецькій та римській міфології (синоніми: лат. Амур, Купідон). Архетиповим для античного світу є міф про пошуки Е. Психеєю, яка поєднується із ним після драматичних випробувань. Емпедокл розглядає Е. як єдність чоловічого з жіночим; Афродита є силою, яка з'єднує елементи буття у цілісність. Платон називає Е. "найдавнішим із богів", який не має батьків. Сутність Е., за Платоном, це потяг до краси й Абсолюту, тому практика анамнезису, яка повертає людину у світ гармонії, є еротичною за природою. У філософській та психологічній культурі XX ст. поняття "Е." використовується досить широко. Фройд на ранньому етапі творчості ототожнює Е. з енергією лібідо, а пізніше вияскравлює його природу, протиставляючи Танатосу. Бердяєв розглядає Е. як творче злиття чоловічого та жіночого, що дарує їм боголюдські риси. З друг, пол. XX ст. поняття "Е.", як правило, протиставляється поняттю "секс". Е. розглядається як духовно-душевне злиття чоловіка та жінки, секс — як тілесно-інстинктивне злиття, з іншого боку, підкреслюється необхідність єдності еротичного і сексуального. Мей наголошує суперечність сексу та Е. в екзистенційному просторі сучасної людини і необхідність їх гармонізації, відсутність якої деформує волю і здатність любити. Лоуен показує, як слабкість духовно-еротичної єдності руйнує сексуальну гармонію (див. любов).

Н. Хамітов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ерос — В грец. міфології бог кохання, спочатку вважався одним з космогонічних першоначал; син Ареса й Афродіти; в рим. міфології — Амур (Купідон). Універсальний словник-енциклопедія
  2. ерос — Е́РОС, ч. 1. род. Е́роса, міф. (з великої літери). Бог кохання. Прокинувся Ерос. Запалив полум'я кохання у глибині безликого Хаосу. І народилася прекрасна мати – Земля (О. Бердник); – Той Ерос часом полює й за нашими!... Словник української мови у 20 томах
  3. ерос — ерот, -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – бог кохання. 2》 перен. Любовне начало, секс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ерос — е́рос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. Ерос — е́рос, Еро́т [грец. Έρως (Έρωτος)] у давньогрецькій міфології бог кохання, у давньоримській – Амур, або Купідон. Словник іншомовних слів Мельничука