ехінокок
ехіноко́к
(від грец. έχΐνος – їжак і коки)
вид стьожкових червів, що в дорослому стані паразитують у кишечнику собаки, вовка, шакала, зрідка кішки, а в личинковій стадії – інших тварин і людини. Спричинює хворобу ехінококоз.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ехінокок — ехіноко́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ехінокок — -а, ч., зоол., мед. Маленький стрічковий черв'як, який паразитує в тонких кишках собаки і деяких інших тварин. || Личинка такого черв'яка, що паразитує в різних органах людини і травоїдних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ехінокок — ЕХІНОКО́К, а, ч., зоол., мед. Маленький стрічковий черв’як, який паразитує в тонких кишках собаки і деяких інших тварин. Сюди ж [до другої групи глистів] належать і ехінококи, якими діти заражаються від собак (Шк. Словник української мови в 11 томах