жанр
[франц. genre, від лат. genus (generis) – рід, вид]
тип мистецького й літературного твору (роман, повість, поема тощо).
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жанр — жанр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жанр — (мистецтва) РІЗНОВИД; (митця) стиль, манера, маніра; (- картину) побутова <�жанрова> сценка. Словник синонімів Караванського
- жанр — -у, ч. 1》 Вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками. 2》 Живопис на побутові теми; картина побутового сюжету. 3》 Спосіб що-небудь робити; сукупність прийомів; стиль, манера. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жанр — Жанр, -ру, -рові, у -рі; жа́нри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жанр — ЖАНР, у, ч. 1. Вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками. Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Корн. Словник української мови в 11 томах
- жанр — (фр. < лат. — рід) Спільність творів образотворчого мистецтва згідно їхній пізнавальній (гносеологічній) та оціночній функціям. Архітектура і монументальне мистецтво