1. Словник іншомовних слів Мельничука

жирафа

жира́фа

(франц. girafe, італ. giraffa, з араб. зурафа)

1. Рід жуйних парнокопитних ссавців. Поширені в Африці. Збереглися переважно в національних парках.

2. Сузір’я Північної півкулі зоряного неба. В СРСР видно цілий рік.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жирафа — жира́фа іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жирафа — -и, ж. Африканська плямиста жуйна тварина ряду парнокопитих з коротким тулубом на високих і тонких ногах та дуже довгою шиєю, яка закінчується невеликою головою з характерними ріжками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жирафа — Жира́фа, -фі; -ра́фи, -ра́ф Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. жирафа — ЖИРА́ФА, и, ж. Африканська плямиста жуйна тварина ряду парнокопитних з коротким тулубом на високих і тонких ногах та дуже довгою шиєю, яка закінчується невеликою головою. Показав їй там натуру, Різні звірі та рослини, І жирафу, й кедр ліванський, ї верблюда (Л. Укр., IV, 1954, 200). Словник української мови в 11 томах