каватина
кавати́на
(італ. cavatina, від саvare – добувати, витягати)
невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каватина — кавати́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каватина — -и, ж., муз. 1》 Невелика оперна арія, переважно лірико-оповідна за характером. 2》 Невелика інструментальна п'єса з наспівною мелодією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каватина — (іт. cavatina, від іт. cavare — видобувати) — 1. Різновид лірико — оповідальної за характером арії. К. має більш просту форму, пісенний склад та відсутність темпових контрастів. 3. Вихідна арія примадонни або прем’єра в операх ХІХ ст. 4. Невелика наспівна інструментальна п’єса. Словник-довідник музичних термінів
- каватина — Кавати́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каватина — КАВАТИ́НА, и, ж., муз. Невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру. [Шевченко:] І раптом спів чудовий пролунав — Це грав на скрипці ніжну каватину Незнаний бідний музикант, кріпак (Коч., III, 1956, 133). Словник української мови в 11 томах