1. Словник української мови в 11 томах

каватина

КАВАТИ́НА, и, ж., муз. Невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру.

[Шевченко:] І раптом спів чудовий пролунав — Це грав на скрипці ніжну каватину Незнаний бідний музикант, кріпак (Коч., III, 1956, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каватина — кавати́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. каватина — -и, ж., муз. 1》 Невелика оперна арія, переважно лірико-оповідна за характером. 2》 Невелика інструментальна п'єса з наспівною мелодією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каватина — (іт. cavatina, від іт. cavare — видобувати) — 1. Різновид лірико — оповідальної за характером арії. К. має більш просту форму, пісенний склад та відсутність темпових контрастів. 3. Вихідна арія примадонни або прем’єра в операх ХІХ ст. 4. Невелика наспівна інструментальна п’єса. Словник-довідник музичних термінів
  4. каватина — кавати́на (італ. cavatina, від саvare – добувати, витягати) невелика оперна арія, переважно лірико-розповідного характеру. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. каватина — Кавати́на, -ни, -ні; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)