казуальний

казуа́льний

(лат. casualis, від casus – випадок)

випадковий, той, що не підлягає узагальненню.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казуальний — Випадковий Словник чужослів Павло Штепа
  2. казуальний — казуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. казуальний — ВИПАДКО́ВИЙ (не зумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин), НЕЗАКОНОМІ́РНИЙ, КАЗУА́ЛЬНИЙ книжн. Наші досягнення в освоєнні космосу не є випадковими (з газети); Казуальне зіткнення. Словник синонімів української мови
  4. казуальний — -а, -е, книжн. Те саме, що випадковий 2). || Такий, що не підлягає узагальненню. Казуальна система законодавства іст. — юридична техніка, яка характеризується тим, що законодавець прагнув передбачити усі можливі життєві ситуації, а не формулювати загальні, абстрактні норми права. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. казуальний — КАЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що випадко́вий 2. Словник української мови в 11 томах