казуальний
казуа́льний
-а, -е, книжн.
Те саме, що випадковий 2).
|| Такий, що не підлягає узагальненню.
Казуальна система законодавства іст. — юридична техніка, яка характеризується тим, що законодавець прагнув передбачити усі можливі життєві ситуації, а не формулювати загальні, абстрактні норми права.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- казуальний — казуа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- казуальний — Випадковий Словник чужослів Павло Штепа
- казуальний — казуа́льний (лат. casualis, від casus – випадок) випадковий, той, що не підлягає узагальненню. Словник іншомовних слів Мельничука
- казуальний — ВИПАДКО́ВИЙ (не зумовлений якими-небудь закономірностями, такий, що виник без певних причин), НЕЗАКОНОМІ́РНИЙ, КАЗУА́ЛЬНИЙ книжн. Наші досягнення в освоєнні космосу не є випадковими (з газети); Казуальне зіткнення. Словник синонімів української мови
- казуальний — КАЗУА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що випадко́вий 2. Словник української мови в 11 томах