какофонія

какофо́нія

(від грец. κακός – поганий і ...фонія)

безладне, хаотичне нагромадження звуків.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. какофонія — какофо́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. какофонія — -ї, ж. Немилозвучне сполучення звуків, що справляє естетично негативне враження (у музиці, віршах). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. какофонія — Ревище (музичне) Словник чужослів Павло Штепа
  4. какофонія — (від гр. kakos — поганий та phonos — звук) — Неупорядковане, хаотичне сполучення звуків, яке справляє естетично неприйнятне враження. К. може виникнути також через невідповідність музичного досвіду слухача щодо структури музики (напр., 'Звукові грона' Г.Коуела та Д.Кейджа). Словник-довідник музичних термінів
  5. какофонія — Какофо́нія, -нії, -нією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. какофонія — КАКОФО́НІЯ, ї, ж. Немилозвучне сполучення звуків, що болісно вражає слух (у музиці, віршах). П’яний паламар незабаром втратив ритм і неймовірна какофонія сколошкала повітря (Донч. Словник української мови в 11 томах