1. Словник іншомовних слів Мельничука

канонізація

каноніза́ція

(від грец. κανονίζω – підпорядковую правилу)

в католицькій і православній церквах включення тієї чи іншої особи до числа «святих». Переносно – узаконення, перетворення якого-небудь правила на обов’язкове.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канонізація — каноніза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. канонізація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. канонізувати. 2》 У католицькій і православній церквах – включення тієї чи іншої особи до числа святих. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. канонізація — У Католицькій і Православній Церквах акт визнання померлої особи святою і надання їй, після здійснення канонізаційного процесу, публічного культу; к. зазвичай попереджається беатифікацією; к. здійснює папа, у православ'ї — собор певної автокефальної Церкви. Універсальний словник-енциклопедія
  4. канонізація — Каноніза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. канонізація — КАНОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж., церк., книжн. Дія за знач. канонізува́ти. Канонізація Бориса і Гліба.. була своєрідною демонстрацією сили і значення руської церкви і надзвичайно сприяла зростанню її авторитету (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах