1. Словник іншомовних слів Мельничука

капсуль

ка́псуль

(від лат. capsula – коробочка)

1. Металевий циліндрик або ковпачок з вибуховою речовиною, що спалахує від удару і забезпечує вибух заряду; застосовують у бойових патронах, дистанційних трубках тощо.

2. Олов’яний ковпачок, який надівають на закупорену пляшку з вином.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капсуль — ка́псуль іменник чоловічого роду у вогнепальній зброї тощо капсу́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. капсуль — -я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. капсуль — КА́ПСУЛЬ, я, ч. Металевий ковпачок із речовиною, що вибухає від удару й запалює пороховий заряд у набої, снарядній гільзі тощо. — Пора гранату,— простогнав Сашко,— не забудь вставити капсуль… (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах