каракуль
кара́куль
кучерявий смушок з 1 – 3-денних ягнят каракульської породи овець. Він назви оазису Каракуль в Узбецькій РСР.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каракуль — кара́куль 1 іменник чоловічого роду хутро кара́куль 2 іменник чоловічого роду, істота вівця Орфографічний словник української мови
- каракуль — Смушок. Словник синонімів Караванського
- каракуль — -я, ч. 1》 Цінне хутро зі шкури щойно народжених ягнят каракульських овець, що має коротку покручену вовну чорного або сірого кольору. Чорний каракуль. 2》 Назва породи овець, із шкурок ягнят яких виробляють це хутро. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каракуль — Кара́куль, -ля; -кулі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- каракуль — КАРА́КУЛЬ, я, ч. 1. Цінне хутро зі шкури ягнят каракульських овець, що має коротку покручену вовну чорного або сірого кольору. На ній було елегантне пальто з сірого каракуля (Трубл., III, 1956, 241); Чорний каракуль. Словник української мови в 11 томах