катамаран

катамара́н

(від тамільського каттумарам, букв. – зв’язані колоди)

1. Пліт або гребне чи вітрильне судно, що складається з кількох з’єднаних між собою колод.

2. Сучасне двокорпусне (зі спільною палубою) або однокорпусне (з поплавками-балансирами за бортом) судно.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. катамаран — катамара́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. катамаран — -а, ч. 1》 Пліт або невелике веслове чи парусне судно, що складається зі з'єднаних між собою колод. 2》 Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з'єднаними між собою спільною палубою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. катамаран — КАТАМАРА́Н, а, ч. Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з'єднаними між собою спільною палубою. Катамаран iз голубим прапорцем на щоглi причалив до берега, на якому розкинула намети наша експедицiя (Р. Словник української мови у 20 томах
  4. катамаран — Судно (яхта) з 2 паралельними корпусами, відповідно з'єднаними у надводній частині. Універсальний словник-енциклопедія
  5. катамаран — КАТАМАРА́Н, а, ч. Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з’єднаними між собою спільною палубою. Спорудження перших сталевих катамаранів завершено на суднобудівному заводі в Ніколаєвську-на-Амурі (Роб. Словник української мови в 11 томах