катамаран
КАТАМАРА́Н, а, ч. Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з’єднаними між собою спільною палубою.
Спорудження перших сталевих катамаранів завершено на суднобудівному заводі в Ніколаєвську-на-Амурі (Роб. газ., 5.IV 1975, 1);
Катамаран «Турист».. Так зватиметься тисячомісне річкове двокорпусне судно, спроектоване горьковськими конструкторами (Веч. Київ, 1.VII 1968, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- катамаран — катамара́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- катамаран — -а, ч. 1》 Пліт або невелике веслове чи парусне судно, що складається зі з'єднаних між собою колод. 2》 Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з'єднаними між собою спільною палубою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- катамаран — КАТАМАРА́Н, а, ч. Судно з двома вузькими довгими корпусами, розміщеними на деякій відстані один від одного і з'єднаними між собою спільною палубою. Катамаран iз голубим прапорцем на щоглi причалив до берега, на якому розкинула намети наша експедицiя (Р. Словник української мови у 20 томах
- катамаран — катамара́н (від тамільського каттумарам, букв. – зв’язані колоди) 1. Пліт або гребне чи вітрильне судно, що складається з кількох з’єднаних між собою колод. 2. Сучасне двокорпусне (зі спільною палубою) або однокорпусне (з поплавками-балансирами за бортом) судно. Словник іншомовних слів Мельничука
- катамаран — Судно (яхта) з 2 паралельними корпусами, відповідно з'єднаними у надводній частині. Універсальний словник-енциклопедія