клака

кла́ка

(франц. claque, від claquer – плескати, ляскати)

в капіталістичних країнах група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу акторів, вистави тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клака — Кла́ка: — клоччя [39] Словник з творів Івана Франка
  2. клака — кла́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. клака — -и, ж. Група глядачів, яких наймають для створення через оплески, свист тощо штучного успіху або провалу акторів, вистави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клака — (фр. claque) — наймана група відвідувачів театральної вистави, які мають сприяти створенню штучного успіху або провалу артиста чи спектаклю. Таких людей звуть клакерами. Словник-довідник музичних термінів
  5. клака — КЛА́КА, и, ж., збірн. Група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу актора, вистави. Завмерла в чеканні клака зашаруділа вдоволеним смішком (О. Словник української мови у 20 томах
  6. клака — КЛА́КА, и, ж., збірн. Клакери театру. Словник української мови в 11 томах