клака
КЛА́КА, и, ж., збірн.
Група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу актора, вистави.
Завмерла в чеканні клака зашаруділа вдоволеним смішком (О. Забужко);
Феномен клаки базується на ефекті соціального доказу, сенс якого полягає в тому, що люди, які перебувають на концерті або в кінотеатрі, тим більше схильні до аплодисментів, сміху тощо, чим більше людей навколо чинять аналогічно (з наук.-попул. літ.);
Клака може діяти на настрій глядачів або слухачів і певною мірою забезпечити зовнішній успіх спектаклю, концерту (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клака — Кла́ка: — клоччя [39] Словник з творів Івана Франка
- клака — кла́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клака — -и, ж. Група глядачів, яких наймають для створення через оплески, свист тощо штучного успіху або провалу акторів, вистави. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клака — (фр. claque) — наймана група відвідувачів театральної вистави, які мають сприяти створенню штучного успіху або провалу артиста чи спектаклю. Таких людей звуть клакерами. Словник-довідник музичних термінів
- клака — кла́ка (франц. claque, від claquer – плескати, ляскати) в капіталістичних країнах група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу акторів, вистави тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- клака — КЛА́КА, и, ж., збірн. Клакери театру. Словник української мови в 11 томах