1. Словник іншомовних слів Мельничука

клерикал

клерика́л

(від лат. clericalis – церковний)

1. Представник церкви, що має духовний сан.

2. Прихильник клерикалізму, член клерикальної партії.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клерикал — клерика́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. клерикал — -а, ч. 1》 Представник церкви, що має духовний сан. 2》 Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клерикал — КЛЕРИКА́Л, а, ч. 1. Церковнослужитель, що має духовний сан; священнослужитель. Хотiв би не на вигонi просвiщати малечу, а переступити порiг школи. Та чи дозволять клерикали – круги темряви? (І. Пільгук); Вихованець духовних навчальних закладів, І. Словник української мови у 20 томах
  4. клерикал — Клерика́л, -ла; -ка́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клерикал — КЛЕРИКА́Л, а, ч. Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії. Ті книжки, на які у Вас нападають клерикали, найбільше вподобались мені (Коцюб. Словник української мови в 11 томах