колеоптиле
колео́птиле, колео́птиль
(від грец. κολεός – піхва і πτίλον – перо)
перший верхній листок у злаків; має вигляд згорненої трубки з загостреною верхівкою, якою він пробиває грунт при проростанні зернівки й захищає органи, що розвиваються.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колеоптиле — колео́птиле іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колеоптиле — КОЛЕО́ПТИЛЕ див. колео́птиль. Словник української мови у 20 томах