колеоптиле

колео́птиле, колео́птиль

(від грец. κολεός – піхва і πτίλον – перо)

перший верхній листок у злаків; має вигляд згорненої трубки з загостреною верхівкою, якою він пробиває грунт при проростанні зернівки й захищає органи, що розвиваються.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колеоптиле — колео́птиле іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колеоптиле — КОЛЕО́ПТИЛЕ див. колео́птиль. Словник української мови у 20 томах