колеоптиле

КОЛЕО́ПТИЛЕ див. колео́птиль.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колеоптиле — колео́птиле іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колеоптиле — колео́птиле, колео́птиль (від грец. κολεός – піхва і πτίλον – перо) перший верхній листок у злаків; має вигляд згорненої трубки з загостреною верхівкою, якою він пробиває грунт при проростанні зернівки й захищає органи, що розвиваються. Словник іншомовних слів Мельничука