1. Словник української мови у 20 томах

колеоптиль

КОЛЕО́ПТИЛЬ, я, ч., КОЛЕО́ПТИЛЕ, невідм., с., бот.

Перший верхній листок у злаків.

Колеоптиль має форму згорненої трубки із загостреною верхівкою, якою він пробиває ґрунт при проростанні зернівки і захищає органи, що розвиваються (з наук.-попул. літ.);

У злакових спочатку з'являється на поверхні ґрунту колеоптиле, з якого згодом розвивається перший листочок, далі – другий, третій і т. д. (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колеоптиль — колео́птиль іменник чоловічого роду перший листок злаків Орфографічний словник української мови
  2. колеоптиль — -ю, ч. Перший після сім'ядолі лист злаків. Великий тлумачний словник сучасної мови