комплектування

комплектува́ння

(від комплект)

добір, доповнювання до певної, наперед визначеної кількості людей або речей.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплектування — комплектува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. комплектування — [комплеиктуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. комплектування — -я, с. Дія за знач. комплектувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. комплектування — КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комплектува́ти. Створивши чотири-п'ять бібліотек депозитарного зберігання відповідно до профілю комплектування, можна вирішити чимало проблем із книгосховищами (із журн. Словник української мови у 20 томах
  5. комплектування — НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. Словник синонімів української мови
  6. комплектування — Комплектува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. комплектування — КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комплектува́ти. Київський обласний бібліотечний колектор провадить комплектування книг для районних, сільських і клубних бібліотек (Київ. пр., 16. Словник української мови в 11 томах