комплектування
НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. (щодо учасників, працівників чого-небудь); КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, КОМПЛЕКТА́ЦІЯ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ (забезпечення повного комплекту працівників, особового складу). — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець); — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Останнім часом вона найбільше дбала про комплектування бригади (Д. Ткач); Укомплектовування полку.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комплектування — комплектува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- комплектування — [комплеиктуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- комплектування — -я, с. Дія за знач. комплектувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- комплектування — КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комплектува́ти. Створивши чотири-п'ять бібліотек депозитарного зберігання відповідно до профілю комплектування, можна вирішити чимало проблем із книгосховищами (із журн. Словник української мови у 20 томах
- комплектування — комплектува́ння (від комплект) добір, доповнювання до певної, наперед визначеної кількості людей або речей. Словник іншомовних слів Мельничука
- комплектування — Комплектува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- комплектування — КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. комплектува́ти. Київський обласний бібліотечний колектор провадить комплектування книг для районних, сільських і клубних бібліотек (Київ. пр., 16. Словник української мови в 11 томах