конетабль

конета́бль

(франц. connetable, від лат. comes stabuli – начальник стайні)

у Франції з 12 ст. до 1627 р. головнокомандуючий армією.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конетабль — конета́бль іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. конетабль — -я, ч. У Франції з 12 ст. – військовий радник короля, з 14 ст. – головнокомандувач армією. Великий тлумачний словник сучасної мови