1. Орфографічний словник української мови

конетабль

конета́бль

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конетабль — -я, ч. У Франції з 12 ст. – військовий радник короля, з 14 ст. – головнокомандувач армією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. конетабль — конета́бль (франц. connetable, від лат. comes stabuli – начальник стайні) у Франції з 12 ст. до 1627 р. головнокомандуючий армією. Словник іншомовних слів Мельничука