консульський

ко́нсульський

той, що стосується консула, консульства;

к-е право – сукупність норм права, що визначають статус консульських установ і регулюють відносини між державами з приводу їхньої діяльності;

к-і ранги – звання консулів, що пов’язані з їхнім службовим становищем;

к. патент – документ про призначення глави консульства;

к. збір – плата, що її збирає консул з окремих осіб, установ і організацій за виконання офіційних дій на їхнє прохання;

к-а юрисдикція – привілей непідсудності іноземців місцевим законам і судам у кримінальних і цивільних справах, а також розгляд цих справ консулом тієї держави, громадянином якої є даний іноземець, що мали місце в деяких напівколоніальних країнах;

к-а конвенція – договір між державами, що визначає порядок допущення консулів, коло їхньої компетенції, пільги та привілеї, які взаємно надаються консульським співробітникам;

к-а легалізація – засвідчення консулом своїми підписом і печаткою справжності підписів на будь-якому акті чи документі, складеному в межах його консульського округу й ствердженому місцевою владою;

к-а екзекватура – акт про визнання глави консульства з боку держави перебування і про надання йому права виконувати консульські функції.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консульський — ко́нсульський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. консульський — -а, -е. Прикм. до консул і консульство. Консульська екзекватура — дозвіл держави перебування на реалізацію консульських функцій... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. консульський — КО́НСУЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ко́нсул і ко́нсульство. Президент, поруч інших питань, поцікавився моїм консульським стажем (І. Кулик); Iрину залишили у столицi, в iнтернатi для дiтей консульських працiвникiв, дипломатiв та вiйськових аташе, якi працювали за кордоном (Г. Вдовиченко). Словник української мови у 20 томах
  4. консульський — Ко́нсульський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. консульський — КО́НСУЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ко́нсул і ко́нсульство. Президент, поруч інших питань, поцікавився моїм консульським стажем (Кулик, Записки консула, 1958, 41); Українська РСР мав право.. обмінюватися дипломатичними і консульськими представниками (Конст. УРСР, 1969, 7). Словник української мови в 11 томах