консульський

ко́нсульський

-а, -е.

Прикм. до консул і консульство.

Консульська екзекватура — дозвіл держави перебування на реалізацію консульських функцій.

Консульська легалізація — встановлення і засвідчення справжності підписів на документах та актах і відповідності їх законам держави перебування.

Консульська посадова особа — будь-яка особа, включаючи главу консульської установи, якій доручено виконання відповідних функцій.

Консульська установа — будь-яке генеральне консульство, консульство, віце-консульство або консульське агентво іноземної держави (в тому числі персонал, споруди та приміщення).

Консульська юрисдикція — привілей непідсудності іноземців місцевим законам і судам у кримінальних і цивільних справах, а також розгляд цих справ консулом тієї держави, громадянином якої є іноземець.

Консульське право — частина міжнародного права, пов'язана із виконанням консулом його функцій.

Консульське представництво — один із органів зовнішніх відносин держави, який організується в результаті встановлення консульських відносин між двома державами.

Консульський відділ посольства — відділ при посольстві, який відає відправленням консульських функцій у столиці держави перебування або в ін. її частинах.

Консульський корпус — оперативний персонал усіх консульських установ, які знаходяться в якомусь певному пункті держави перебування.

Консульський округ — певна територія держави перебування, на якій консульська посадова особа виконує покладені на неї зобов'язання.

Консульський патент — документ, який підтверджує факт призначення відповідної особи главою самостійної консульської установи.

Консульський устав — зведення правил, які регулюють організацію та роботу консульських установ.

Консульський щит — вивіска із зображенням герба країни та назвою консульської установи мовами держави, що представляється та держави перебування.

Консульські збори — платежі, що їх стягують відповідно до встановлених тарифів за дії, які консульська установа виконує за проханням громадян.

Консульські конвенції — угоди, які укладаються між державами і містять норми консульського права.

Консульські привілеї — особливі привілеї, які надаються у державі перебування консульським представництвам.