консультант

консульта́нт

-а, ч.

Фахівець, службовим обов'язком якого є поради, висновки з питань його спеціальності.

Інвестиційний консультант — спеціаліст, який надає консультаційні послуги відносно випуску та обігу цінних паперів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. консультант — консульта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. консультант — [консул'тант] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. консультант — Радник, дорадник, порадник, райця, див. совітник Словник чужослів Павло Штепа
  4. консультант — КОНСУЛЬТА́НТ, а, ч. Той, хто дає консультації з питань свого фаху. Досвідчений творець і знавець мистецтва, особливо українського... Словник української мови у 20 томах
  5. консультант — консульта́нт [від лат. consultans (consultants) – радник] фахівець, службовим обов’язком якого є поради, висновки з питань його спеціальності. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. консультант — Консульта́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. консультант — КОНСУЛЬТА́НТ, а, ч. Той, хто дає консультації з питань свого фаху. Вона тут і лікар, і консультант, і консиліум; виважувала своїми руками людські життя і смерті (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
  8. консультант — рос. консультант спеціаліст. що надає консультаційні послуги фірмі, консультує її керівників, менеджерів. Eкономічна енциклопедія