консультант
КОНСУЛЬТА́НТ, а, ч.
Той, хто дає консультації з питань свого фаху.
Досвідчений творець і знавець мистецтва, особливо українського, Василь Кричевський був запрошений на Одеську кіностудію як художник і консультант для постановок фільмів на історичні теми (М. Бажан);
// Лікар, що бере участь у консиліумі.
Вона тут і лікар, і консультант, і консиліум; виважувала своїми руками людські життя і смерті (Ю. Мушкетик);
Залучення консультантів може бути або з ініціативи лікаря, що лікує, або адміністрації закладу охорони здоров'я, або з ініціативи пацієнта, що нормативно гарантовано (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- консультант — консульта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- консультант — [консул'тант] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- консультант — -а, ч. Фахівець, службовим обов'язком якого є поради, висновки з питань його спеціальності. Інвестиційний консультант — спеціаліст, який надає консультаційні послуги відносно випуску та обігу цінних паперів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- консультант — Радник, дорадник, порадник, райця, див. совітник Словник чужослів Павло Штепа
- консультант — консульта́нт [від лат. consultans (consultants) – радник] фахівець, службовим обов’язком якого є поради, висновки з питань його спеціальності. Словник іншомовних слів Мельничука
- консультант — Консульта́нт, -та; -та́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- консультант — КОНСУЛЬТА́НТ, а, ч. Той, хто дає консультації з питань свого фаху. Вона тут і лікар, і консультант, і консиліум; виважувала своїми руками людські життя і смерті (Мушк., Серце.. Словник української мови в 11 томах
- консультант — рос. консультант спеціаліст. що надає консультаційні послуги фірмі, консультує її керівників, менеджерів. Eкономічна енциклопедія